- одружити
- —————————————————————————————одружи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
одружити
Смотреть что такое "одружити" в других словарях:
одружити — див. одружувати … Український тлумачний словник
одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… … Словник синонімів української мови
зашлюбити — блю, биш; мн. зашлю/блять; док., перех., заст. Одружити … Український тлумачний словник
одружений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до одружити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
одруження — я, с. Дія за знач. одружити і одружитися … Український тлумачний словник
опеньгати — аю, аєш, док., перех., діал., жарт. Одружити … Український тлумачний словник
повидавати — аю/, ає/ш, док., перех. 1) Дати, відпустити на руки все чи багато чого небудь. 2) перев. у сполуч. із сл. заміж, а також за кого. Одружити дівчат (усіх чи багатьох). 3) Випустити в світ друковані твори (всі чи багато з них) … Український тлумачний словник
повінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Одружити за церковним обрядом; обвінчати … Український тлумачний словник
подружити — дружу/, дру/жиш, док. 1) неперех., з ким. Стати друзями з ким небудь; заприятелювати. || також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір я один до одного. 2) перех. Зробити друзями кого небудь із кимсь; здружити, збратати. 3)… … Український тлумачний словник
попарувати — I у/є, док. Виділяти пару якийсь час. II у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розділити на пари багатьох, багато чого небудь. 2) Одружити багатьох … Український тлумачний словник
